- кістяний
- —————————————————————————————кістяни́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кістяний — а/, е/. 1) Зробл. із кістки (у 3 знач.). 2) Якого добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.). Кістяний клей … Український тлумачний словник
кістяний — [к іс т ани/й] м. (на) но/му/ н і/м, мн. н і/ … Орфоепічний словник української мови
коростяний — а, е. Прикм. до короста. Коростяний свербіж. •• Коро/стяний кліщ паразит на тілі теплокровних тварин та людини, збудник корости. Коро/стяні ходи/ звивисті ходи в роговому шарі шкіри, які утворюють самки коростяних кліщів … Український тлумачний словник
стека — и, ж., мист. Дерев яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори … Український тлумачний словник
хребетний — а, е. Прикм. до хребет 1). •• Хребе/тні твари/ни (істо/ти) зоол. загальна назва вищих тварин, що мають кістяний або хрящовий скелет. Хребе/тний стовп те саме, що хребе/т 1 … Український тлумачний словник
черепні — и/х, мн. Вищий тип тварин, які мають кістяний або хрящоподібний скелет; хребетні … Український тлумачний словник
коростяний — прикметник … Орфографічний словник української мови
протикоростяний — прикметник … Орфографічний словник української мови
твердолистяний — прикметник … Орфографічний словник української мови
широколистяний — прикметник … Орфографічний словник української мови